Передмова
Ці дві книжки Ліндсі К.Гібсон про дітей емоційно незрілих батьків і їхні труднощі у дорослому житті привернули мою увагу на початку роботи із запитом одного мого клієнта, життєва ситуація якого чітко вписувалася в цю проблему - спілкування дорослих дітей і емоційно незрілих батьків. Я швидко ознайомилася з першою книжкою - "Дорослі діти емоційно незрілих батьків", зрозуміла її корисність і доцільність для цієї конкретної людини, з якою я працювала як психолог, і порекомендувала їй цю книжку для індивідуального ознайомлення. Протягом кількох місяців нашої роботи в якості домашнього завдання я пропонувала клієнту прочитати один із розділів і виконати деякі практичні завдання в щоденнику. В такому режимі ми пропрацювали першу книгу повністю. Під час консультацій я приділяла трохи часу обговоренню змісту прочитаного розділу книги і виконаних вдома практичних завдань. В цілому, вже після успішного завершення нашої роботи з цією людиною, відмічу корисність такого книжкового супроводу і для мене, як психолога, і для людини, для якої спілкування з емоційно незрілими батьками було актуальним і доволі болючим. Для мене, як психолога, ця книжка часто була підтримкою (і підтвердженням) моїх припущень і певним дороговказом в процесі роботи над цією проблемою. Для клієнта, думаю, що це була і підтримка, і доказ того, що він з цією своєю проблемою (і відповідними реакціями, труднощами та ін.), не один - в книжці багато кейсів з описами життєвих історій дорослих людей, які також страждали від спілкування зі своїми емоційно незрілими батьками.
При очевидній корисності книжки, не вважаю, що її читання само по собі замінить психологічну та/або психотерапевтичну роботу, супровід фахівця. Потрібно мати дуже гарно розвинуту навичку саморефлексії, а також потужну силу волі (і бажано психологічну освіту), щоб читання книжки призвело до суттєвого покращення в стосунках з батьками. Колегам рекомендую супроводжувати клієнта в процесі його ознайомлення з книжкою. Мій досвід показав доцільність такого супроводу, який полягав у роз'ясненні незрозумілих моментів, розставленні важливих акцентів, адаптації тексту західної авторки до наших реалій, конкретної ситуації клієнта та ін. Обговорення допомагало уникнути шаблонного розуміння психології так званих "емоційно незрілих людей", запобігти навішуванню ярликів на себе і своїх близьких, категоричності і вузькості сприйняття тексту та ін.
Для роботи нам вистачило першої книги. Другу - "Вільні діти емоційно незрілих батьків" - я вже рекомендувала цьому клієнту опрацювати самостійно у вільному режимі.
Ключові теми
Перша книга - "Дорослі діти емоційно незрілих батьків" - складається з 10 розділів, присвячених таким темам:
Характеристика емоційно незрілих батьків і їхнього впливу на життя дітей;
4 типи емоційно незрілих батьків;
Діти-екстерналізатори і діти-інтерналізатори в спілкуванні з емоційно незрілими батьками;
Особливості емоційно зрілих людей;
Рекомендації дорослим дітям щодо спілкування з емоційно незрілими батьками.
В книзі багато практичних вправ, які передбачають аналіз і оцінку якостей емоційно незрілих матерів і батьків, оцінку власного психічного і емоційного стану, реакцій і досвіду спілкування з емоційно незрілими людьми (батьками). На якомусь етапі авторка звертається до теми справжнього "Я", кризи усвідомлення. Практичну користь представляють конкретні рекомендації щодо того, як перестати потрапляти в пастки емоційно незрілих батьків (і людей в цілому).
Друга книга - "Вільні діти емоційно незрілих батьків" - також складається з 10 розділів, в яких частково повторюються теми, викладені автором в першій книзі (проблема емоційної незрілості, поведінка емоційно незрілих батьків та ін.), але на більше глибокому і практичному рівні. Матеріал другої книжки, як на мене, більш практико орієнтований і включає більшу кількість конкретних рекомендацій для дорослих, які шукають нові шляхи побудови стосунків із своїми емоційно незрілими батьками.
В цілому, вважаю, що ці дві книжки можуть бути корисними не тільки тим, хто хоче налагодити стосунки саме з батьками, але будуть в нагоді будь-кому, хто прагне до більшої усвідомленості в своєму соціальному житті і хоче бути більш емоційно зрілим у відносинах з іншими.
@Тетяна Бородулькіна